Плата посудомийки Bosch SWS4118: карта плати — що знайшли в прошивці й прозвонкою (частина 2)
Зміст статті 10
Друга частина з трьох про плату посудомийки Bosch 702168823.01GA / SWS4118 Rev.4. У першій частині — що стоїть на платі, копії EEPROM і прошивки та з чого складається прошивка. Тут — карта плати: яка ніжка мікроконтролера чим керує і як ми це з'ясували. Без цієї карти свою прошивку не написати. У статті:
- що нам потрібно і чого ми свідомо не шукаємо;
- що рідна прошивка вмикає на кристалі: два інвертори, векторне керування насосом, датчики температури, входи;
- шина D-Bus, якою плата говорить із панеллю;
- карта плати: усі знайдені точки з вимірами, реле, силовий модуль і шунти, живлення драйверів, датчик, резонатор, вільні ніжки під дисплей;
- кожна ніжка мікроконтролера — згорнутою таблицею;
- що ще невідомо і яка нам із цього користь;
- додаток для тих, хто повторює: підготовка до прозвонки й читання регістрів.
Своя прошивка, етап за етапом, — у третій частині.
чернетка — карту доповнюємо
⚠ Уся прозвонка — на знеструмленій платі: вилка з розетки, ST-Link від'єднаний, великий конденсатор розряджений. Регістри читали, коли плату живив лише ST-Link від USB (3,3 В, без мережі), і лише читанням. Земля плати з'єднана з мережею, тож коли плата в мережі, до неї не під'єднуємо ні ST-Link, ні комп'ютер, ні осцилограф. Чому саме так — у третій частині.
Що нам потрібно і чого не шукаємо
Від плати нам треба небагато: крутити насос із ТЕНом, міряти температуру ТЕНа, вмикати ТЕН і, можливо, задавати потік обертами насоса. Решту функцій водонагрівача робитиме інший контролер зі своїми датчиками й кнопками.
Тому датчики посудомийки — затоплення, дверцят, солі й ополіскувача, рівня й прозорості води, кнопки — ми не шукаємо. Вони були б потрібні, якби ми лишали рідну прошивку: вона виконує програму миття і без цих датчиків зупиняється з помилкою. Своя прошивка обійдеться без них, а від'єднані роз'єми їй не заважатимуть.
Як ТЕН працюватиме безпечно без датчиків посудомийки
ТЕН на 2,6 кВт без води перегрівається за лічені секунди. У посудомийці від цього захищали датчики рівня й потоку; ми їх прибираємо, тож захист будуємо так:
- Термозапобіжники на самому насосі з ТЕНом лишаються на місці. Цей захист працює без жодної прошивки.
- ТЕН — лише коли насос крутиться і вода справді тече. Насос без води бере помітно менше струму, і прошивка це бачить. Правила взяли з рідної прошивки: поріг струму, затримку після пуску, межі обох датчиків температури на ТЕНі. Так зроблено й у нашій прошивці (версія 25, у плату ще не записана; третя частина).
- Датчик затоплення на іншому контролері краще зробити так, щоб він розривав живлення фізично — реле чи контактором, — а не лише надсилав команду.
Як ми шукали
Карту склали з чотирьох джерел, і кожне закриває те, чого не бачать інші:
- Регістри живої плати —
STM32_Programmer_CLIз ключем-r32, поки працює рідна прошивка. Показують режим кожної ніжки (вихід, вхід, аналоговий вхід чи вивід блока на кшталт таймера) і налаштування таймерів, компараторів, порту. - Код рідної прошивки — дизасемблер Capstone для першого погляду, далі Ghidra (ARM Cortex, little endian, база
0x08000000). Показує, які ніжки програма читає і на яких чекає переривань: звичайний вхід після скидання виглядає так само, як ніжка, яку прошивка не чіпає, і відрізнити їх можна лише за кодом. - Перевірка підтяжками — через ST-Link по черзі вмикали на ніжках внутрішню підтяжку вгору й униз. Ніжка, рівень якої йде за підтяжкою, на платі нічим не тримається.
- Прозвонка тестером — режими «прозвонка» й «опір», голка на щупі. Показує, куди ніжка веде на платі і через які деталі.
⚠ Під час перевірки підтяжками датчики й кнопки були від'єднані, тож «висить» не означає «нікуди не веде»: ніжка може йти на роз'єм.
Як читати регістри, не заважаючи програмі, і як готувати плату до прозвонки — у додатку наприкінці.
Що прошивка вмикає на кристалі
Це прочитано з регістрів живої плати, коли рідна прошивка вже працювала (плата на 3,3 В від ST-Link, двигуни не під'єднані).
| Блок | Що прочитали | Що це означає |
|---|---|---|
| тактування | зовнішній генератор × 9, шина APB2 — без дільника, APB1 — /2 | резонатор 8 МГц × 9 = 72 МГц, найбільша частота цього кристала; наша прошивка працює від нього так само (резонатор) |
| USART1 (PE0, PE1) | дільник 7500, 8 біт без парності, прийом за перериванням | 9600 бод, 8N1 — рівно як D-Bus |
| TIM1 (PE8–PE13) | у спокої: три пари доповняльних виходів, центроване ШІМ, період 1562, мертвий час 2 мкс | трифазний інвертор, що керує силовим модулем FSB50550AB; у спокої ШІМ ≈ 23 кГц, у роботі — 10 кГц (див. нижче) |
| TIM8 (PC6–PC8, PC10–PC12) | у спокої те саме, період 3446 | другий трифазний інвертор (у спокої ШІМ ≈ 10,4 кГц); на нашій платі його не розпаяно |
| виходи обох таймерів | загальний дозвіл виходів вимкнений | двигуни стоять — так і має бути без мережі |
| компаратори COMP1–COMP6 | усі шість увімкнено, виходи заведено на аварійні входи таймерів | захист від перевантаження струмом: по три на кожен інвертор, по одному на фазу |
| підсилювачі OPAMP1–OPAMP4 | увімкнено | підсилюють сигнал зі шунтів струму для АЦП |
| ЦАП, обидва канали | значення 1806 з 4095 (≈ 1,46 В) | поріг для компараторів захисту |
| АЦП 1–4 | 23 ніжки в аналоговому режимі | струми, напруги, температури, рівні |
| TIM2 (PA9, PA10), TIM3 (PB5), TIM4 (PD13, PD15) | ніжки в режимі таймера | PB5 і PA9 — реле ТЕНа, PD13 — реле JW2SN (реле); PA10 і PD15 на платі висять |
| UART5 | лише передавання, ≈ 900 бод; на ніжки не виведено | призначення невідоме |
| сторожові таймери | незалежний і віконний | програма зависла — кристал перезапускається |
| блок CRC | рахує контрольну суму ділянок флеш-пам'яті під час роботи | самоперевірка (перша частина) |
Таймери ми читали в спокої, коли насос стоїть. Під час роботи рідна прошивка ставить обидва на період 3600 з центрованим ШІМ, тобто 10 кГц, і рахує векторне керування двох двигунів по черзі — приблизно 5 тисяч разів за секунду на кожен (векторне керування).
Два інвертори, а силовий модуль один
Прошивка готова керувати двома трифазними двигунами: обидва таймери налаштовано однаково, в обох — свій захист. На платі ж стоїть один силовий модуль FSB50550AB. Прозвонка показала: його входи йдуть до ніжок 39–44, тобто модулем керує TIM1. Виводи TIM8 (63–65 і 78–80) ведуть через резистори 1 кОм до порожнього місця під другий такий модуль. Найімовірніше, плату роблять для кількох моделей посудомийок, і в нашій другого інвертора просто не розпаяно (вільні ніжки).
Один модуль крутить два насоси по черзі: реле JW2SN перемикає його три фази між ними.
| Насос | Маркування | Дані з наклейки | Коли під'єднаний |
|---|---|---|---|
| циркуляційний із ТЕНом — наш | 9001.230.206 (оригінальна запчастина BSH 12019637, також 1BS3610-6AA) | ще не переписано | реле JW2SN вимкнене |
| зливний — нам не потрібен | C00297919 | 3 фази, змінний струм, 54 В, 55 Гц, 50 Вт, 0,6 А | реле JW2SN увімкнене |
Що вимкнене реле означає саме наш насос, підтвердила й рідна прошивка: у неї три набори налаштувань для двигунів, і перед пуском вона вирішує, вмикати реле чи ні. Набір з увімкненим реле дає частоту поля = команда / 60, тобто до ≈ 58 Гц при команді 3500, — це збігається з 55 Гц на наклейці зливного насоса. Набір із вимкненим реле має швидкості 1500…5000 об/хв і три пари полюсів ротора, тобто поле 75…250 Гц, — це наш насос. Тож своя прошивка JW2SN не вмикає ніколи, і модуль завжди крутить насос із ТЕНом.
Векторне керування двигуном
Рідна прошивка крутить насос векторно (FOC): весь час міряє струми фаз і з них обчислює, де зараз ротор і з якою швидкістю він крутиться. Датчика положення ротора немає. Ми розібрали, як це зроблено для нашого насоса:
- Струм міряється лише у двох фазах, U і V. Напруга шунта кожної з них проходить через вбудований підсилювач мікроконтролера (×4) на свій АЦП. Вимір запускає таймер приблизно посередині часу, коли відкриті нижні ключі: тоді струм фази якраз тече через шунт. Шунт фази W іде лише на компаратор захисту (у PB11 немає каналу АЦП), а струм третьої фази прошивка обчислює як мінус суму двох.
- Далі — звичний для FOC ланцюжок: струми перераховуються в систему координат ротора, два регулятори тримають потрібні струми, результат перераховується назад у три фази, ділиться на напругу шини й подається просторово-векторною ШІМ.
- Положення ротора обчислює спостерігач: він порівнює виміряний струм із тим, що передбачає модель обмотки, і з різниці оцінює напругу, яку наводить в обмотках ротор, а за нею — кут.
- Пуск: ротор ставлять у положення струмом ≈ 0,42 А протягом 0,3 с, потім приблизно за секунду розганяють тим самим струмом без обчислення положення, і лише тоді керування переходить до спостерігача.
- Втрата синхронізму: якщо ротор крутиться не в той бік або довше ніж 100 циклів поспіль крутиться повільніше за половину заданої швидкості, прошивка вважає, що він відстав від поля.
Цикл керування — приблизно 5 тисяч разів за секунду на кожен двигун. Які параметри двигуна для цього потрібні, що з них знайшлося в рідній прошивці і як їх виміряти для незнайомого двигуна — у третій частині. Наша прошивка поки крутить насос простіше, «наосліп»: подає обертове поле й не перевіряє, чи ротор встигає за ним (третя частина).
Датчики температури
У прошивці є дві таблиці перерахунку показів 12-бітного АЦП (0–4095) у градуси, обидві від 0 до 125 °C. Це терморезистори (NTC), і обидва стоять на самому ТЕНі: у датчика три дроти, і вони приходять на роз'єм X13 (датчик температури ТЕНа). Ніжці 34 відповідає таблиця 1, ніжці 26 — таблиця 2: ми перевірили це своєю прошивкою (третя частина).
| °C | Таблиця 1, АЦП (ніжка 34) | Таблиця 2, АЦП (ніжка 26) |
|---|---|---|
| 0 | 3147 | 3492 |
| 10 | 2810 | 3244 |
| 20 | 2439 | 2948 |
| 30 | 2062 | 2616 |
| 40 | 1702 | 2268 |
| 50 | 1378 | 1923 |
| 60 | 1101 | 1600 |
| 70 | 875 | 1317 |
| 82 | 661 | 1029 |
| 90 | 548 | 870 |
| 100 | 435 | 703 |
| 125 | 249 | 416 |
Чим гарячіше, тим менше число: терморезистор стоїть у нижньому плечі дільника. Між точками прошивка, найімовірніше, рахує по прямій. Точка 82 °C замість 80 — так у таблиці прошивки. Справним рідна прошивка вважає датчик, що показує від −10 до 95 °C; усе інше — обрив чи замикання. Для нашого водонагрівача це готова градуювальна таблиця: плата та сама, тож її можна брати як є.
Які входи читає прошивка
Регістри показують лише режим ніжки, тож входи ми шукали в коді. Пряме читання знайшлося на ніжках 67 (PA8), 47 (PB10), 82 (PD1), 83 (PD2) та ще кількох. Окрема функція читає ніжку 71 (PA12) з активним нулем, як кнопку чи вимикач. Переривань від ніжок два: EXTI7 на ніжці 93 (PB7), найімовірніше від чогось імпульсного, і EXTI1 на ніжці 98 (PE1) — на лінії прийому від панелі, щоб ловити початок байта.
Ніжку 47 (PB10) ми тепер розуміємо краще: схоже, так прошивка перевіряє, що спрацював ланцюжок живлення драйверів силового модуля (живлення драйверів). Решта — 67, 71, 82, 83 і 93 — на платі нічим не підтягнуті, але прошивка їх читає. Отже, найімовірніше, вони ведуть до роз'ємів, і на них сидять датчики посудомийки, яких зараз немає. Під свої потреби ми їх не беремо.
Частину ніжок прошивка вибирає під час роботи з таблиць, тож цей список може бути неповним.
Як плата спілкується з панеллю: D-Bus
Що таке D-Bus. Так концерн BSH (Bosch, Siemens, Neff, Gaggenau) називає внутрішню шину своєї побутової техніки. Нею плата керування, панель із кнопками й модуль Wi-Fi передають одне одному команди: «вибрано програму», «увімкни насос», «скільки лишилось часу». Фізично це три дроти — земля, живлення вузлів і один дріт даних. По дроту даних усі вузли по черзі передають байти, як звичайний послідовний порт. Не плутати з D-Bus у Linux: там так зветься зовсім інша річ — обмін повідомленнями між програмами на одному комп'ютері. Чим D-Bus схожий на інші шини і чим відрізняється від I²C, RS-485, CAN чи LIN — в огляді протоколів зв'язку.
Проєкт hn/bsh-home-appliances описує цю шину для посудомийок тієї самої родини. Що з опису збігається з нашою прошивкою:
| Що | Опис hn | У нашій прошивці |
|---|---|---|
| дроти | три: GND, DATA, VBUS; у посудомийках VBUS ≈ 13,5 В, DATA — логіка 5 В | USART1 на ніжках 97 (PE0) і 98 (PE1); куди вони йдуть — ще не знайшли |
| швидкість і формат | 9600 бод, 8N1 | так: дільник 7500 на 72 МГц, без парності |
| кадр | довжина, адреса й підсистема, команда (2 байти), дані, CRC16 (XMODEM) | не розбирали |
| підтвердження | одним байтом одразу після адресного кадру | не розбирали |
Адреси вузлів за hn: 1 — блок керування мийкою (наша плата), 2 — панель керування, 0x6 — проєктор часу на підлогу, 0xA/0xB — модулі інтернету. Відомі команди: 17.10-10 xx — вибрати програму миття xx, 17.10-00 — опції, 24.20-06 — індикатори ополіскувача й солі, 25.20-08 — залишок часу.
За тим самим описом наша плата — головний блок мийки: панель лише надсилає їй вибрану програму й опції, а команду «крути насос» формує сама прошивка плати, коли виконує програму миття. Тому керувати насосом через D-Bus, лишивши рідну прошивку, не вийде: вона чекатиме датчиків води, дверцят і клапанів. Ми пішли іншим шляхом — своя прошивка (третя частина). D-Bus нам цікавий надалі як готовий послідовний порт на роз'ємі: через нього плата з нашою прошивкою зможе говорити з нашим контролером.
⚠ Усе це описано для плат hn; справжній обмін між панеллю й нашою платою ми не записували.
Карта плати
Усе, що ми знайшли, на одній картинці: де на платі кожен вузол, до якої ніжки мікроконтролера він веде і що там виміряно. Нижче — те саме таблицею, а далі — кожен вузол окремо, з фото й точками для щупа.
Знайдені точки
| Ніжка МК | Що | Де на платі | Що виміряно |
|---|---|---|---|
| 39–44 (PE8–PE13) | входи силового модуля, таймер TIM1 | через 102 (1 кОм) до виводів 4, 5, 9, 10, 14, 15 FSB50550AB | наш тест етапу 3 (наша прошивка, ШІМ 20 кГц): кожен вхід — своя ніжка; на ШІМ 50 % сума напруг на верхньому й нижньому входах фази ≈ 3,0 В замість 3,3 В — мертвий час 2 мкс є |
| 35 (PB0), 52 (PB13), 48 (PB11) | шунти фаз U, V, W → компаратори захисту TIM1; U і V ще й через підсилювачі на АЦП | через 18B (1,5 кОм) до пар R820; ще 01C (10 кОм) до 3,3 В | шунт 0,41 Ом (дві R820 паралельно); без струму на ніжці ≈ 0,43 В; захист спрацьовує при ≈ 2,9 А [розрахунок] |
| 91 (PB5), 68 (PA9) | реле ТЕНа ALZ51B12T, ліве й праве | через 472 (4,7 кОм) до транзисторів 1GW (точки 1 і 6) | на вході транзистора 0,70 і 0,71 В, коли ніжка дає «1» |
| 60 (PD13) | реле JW2SN: вимкнене — наш насос, увімкнене — зливний | через 472 (4,7 кОм) до транзистора; контакти — до роз'єму X5_1 | на вході транзистора 0,756 В, коли ніжка дає «1» |
| 92 (PB6) | імпульси насоса заряду, що вмикає живлення драйверів силового модуля (VCC) | через 472 (4,7 кОм) до конденсатора й діодної збірки «A7W»; далі транзистори «1GW» і «5BW» | VCC модуля: 0 В без імпульсів, 13,48 В з імпульсами 1 кГц |
| 47 (PB10) | схоже, зворотний зв'язок ланцюжка VCC | не прозвонювали | поки йдуть імпульси — 0; коли їх зняти — на мить 1 |
| 7 (PC13) | утримання живлення плати від мережі | через діод і 473 (47 кОм) до транзистора «1GW 37» біля блока живлення | «1» — живлення тримається (VDDA 3373–3375 мВ від мережі); без неї плата гасне ≈ за 1 с |
| 34 (PC5), 26 (PA3) | два датчики температури на ТЕНі, таблиці 1 і 2 | X13.3 і X13.5 через 473 (47 кОм); середній X13.4 — земля | у кімнаті 22,7 і 22,6 °C; без датчика — 4091–4093 з 4095 |
| 12 (PF0), 13 (PF1) | резонатор 8 МГц | керамічний резонатор 80.K, між ніжками 1 МОм (105) | наша прошивка працює від нього на 72 МГц, і мертвий час виходить таким, як розраховано |
| 63–65 (PC6–PC8), 78–80 (PC10–PC12) | виходи TIM8 для другого інвертора, якого немає → дисплей і кнопки | через 102 (1 кОм) до порожнього місця другого силового модуля | дисплей відповідає на адресі 0x3C, обмін без помилок |
| 76 (PA14), 72 (PA13), 14 (NRST) | SWD: SWCLK, SWDIO, скидання | пади X20.1, X20.2, X20.3 (NRST — через 220 Ом) | через них читаємо й записуємо прошивку |
| 90 (PB4) | вільна | пад X20.4 | звертань у коді рідної прошивки не знайшли |
| — | земля і 3,3 В | пади X20.5 і X20.6 | від ST-Link 3,26 В; від мережі з рідною прошивкою 3,35 В |
| 97 (PE0), 98 (PE1) | D-Bus (USART1) | ще не знайшли | — |
| — | шина силового модуля | вивід 17 FSB50550AB, великий конденсатор | від мережі 296–300 В |
Реле
На платі три реле з котушками на 12 В: два Panasonic ALZ51B12T на 16 А вмикають ТЕН, одне JW2SN-B-DC12V на 5 А перемикає фази силового модуля між двома насосами. Котушку кожного реле вмикає свій транзистор, а транзистор — ніжка мікроконтролера через резистор 472 (4,7 кОм).
| Точка | Що це | Що виміряно |
|---|---|---|
| 1 | кінець резистора 473 (47 кОм) біля лівого транзистора | через резистор 472 (4,7 кОм; тестер на платі — 4,6 кОм) — до ніжки 91 (PB5): ліве реле ТЕНа |
| 6 | кінець резистора 473 біля правого транзистора | через такий самий 472 — до ніжки 68 (PA9): праве реле ТЕНа |
Верхнє ALZ51B12T (на фото ключів — ліве) керується ніжкою 91, нижнє (праве) — ніжкою 68; ТЕН вмикають обидва разом. Реле JW2SN керується ніжкою 60, а його контакти перемикають три фази модуля між насосами (роз'єм X5_1).
Маркування 1GW, найімовірніше, означає NPN-транзистор BC847C (код 1G, W — позначка заводу), але той самий код буває й в інших деталей. Кандидати на реле, які підказував код рідної прошивки (ніжки 10, 11, 61), не підтвердились.
Усі три ніжки під рідною прошивкою стоять у режимі таймера (PB5 — TIM3_CH2, PA9 — TIM2_CH3, PD13 — TIM4_CH2): котушку спершу притягують повним сигналом, а далі тримають ШІМ ≈ 16 кГц на 70 %, щоб вона менше грілась. Так зроблено й у нашій прошивці (версія 25, у плату ще не записана; третя частина).
Як перевірити реле без мережі. Плату живить ST-Link, 3,3 В; котушкам потрібно 12 В, тож реле не клацнуть. Тестером міряємо вхід транзистора — точки 1 і 6 і вхід транзистора JW2SN відносно землі: ≈ 0,7 В означає, що ніжка дає «1» і транзистор відкритий. Так ми й перевірили всі три реле: 0,70 В, 0,71 В і 0,756 В у JW2SN (третя частина). Окремий блок 12 В на котушки для цього не потрібен.
Силовий модуль і шунти
З мікроконтролером FSB50550AB з'єднують шість входів ключів — виводи модуля 4, 5, 9, 10, 14, 15 — і вивід 16 (Vts, температура модуля, на аналоговий вхід; ніжку ще не знайшли). Біля модуля стоять шунти фаз.
- Зона A — стовпчик резисторів 102 (1 кОм) і 104 (100 кОм) біля виводів керування модуля. Кінці резисторів 102, що не йдуть до модуля, ведуть до ніжок 39–44, кожен вхід — через свій 1 кОм: 4 IN(UH) → 40 PE9 (TIM1_CH1), 5 IN(UL) → 39 PE8 (TIM1_CH1N), 9 IN(VH) → 42 PE11 (TIM1_CH2), 10 IN(VL) → 41 PE10 (TIM1_CH2N), 14 IN(WH) → 44 PE13 (TIM1_CH3), 15 IN(WL) → 43 PE12 (TIM1_CH3N). Отже, модулем керує TIM1: верхні ключі — на основних каналах, нижні — на доповняльних.
- Зони C1, C2, C3 — три пари резисторів R820 (0,82 Ом: літера R — десяткова кома). Це шунти трьох фаз, по два паралельно: виміряно 0,41 Ом. Кожна пара йде через резистор 18B (код EIA-96 — 1,5 кОм; тестер на платі показує 1,325 кОм): C1, вивід 19 NU → 35 PB0; C2, вивід 20 NV → 52 PB13; C3, вивід 22 NW → 48 PB11. Усі три ніжки — входи компараторів, що вимикають TIM1 при перевантаженні; ніжки захисту TIM8 (24, 32, 53) до шунтів не ведуть.
- Зміщення. Від кожної з цих трьох ніжок іде ще резистор 01C (10 кОм) до 3,3 В: без струму на ніжці ≈ 0,43 В (тестер — 0,4272 В), і розрахунок для такого подільника дає те саме.
- Зона D — крапка на корпусі, вивід 1 модуля. Від неї рахуються номери: 1–16 у нижньому ряду справа наліво (6 і 11 у модуля немає), 17–23 у верхньому теж справа наліво.
Компаратор бачить не саму напругу шунта, а 10/11,5 від неї плюс 0,43 В. Тому захист спрацьовує при струмі ≈ 2,9 А [розрахунок] — нижче за імпульсну межу модуля (5 А не довше 100 мс). Як це налаштовано в рідній прошивці і як ми повторили — у третій частині. Ті самі шунти фаз U і V дають струм ще й на АЦП: ніжка 35 — через підсилювач OPAMP3, ніжка 52 — через OPAMP4. У ніжки 48 (фаза W) каналу АЦП немає, лише вхід компаратора.
Живлення драйверів модуля й утримання живлення плати
Дві ніжки, без яких плата від мережі не працює, підказала не прозвонка, а збої нашої прошивки: доки вона не робила того самого, що рідна, плата від мережі не працювала.
- Ніжка 7 (PC13) тримає живлення плати. Доки на ній «1», блок живлення працює; без неї плата від мережі гасне приблизно за секунду. Ніжка веде через діод і резистор 473 (47 кОм) до транзистора «1GW 37» біля блока живлення. Як ми її шукали — у третій частині.
- Ніжка 92 (PB6) вмикає живлення драйверів силового модуля (VCC, виводи 3, 8, 13). Постійна «1» тут не допоможе: потрібні імпульси. Через резистор 472 (4,7 кОм) і конденсатор вони йдуть на діодний насос заряду (деталь «A7W» — два діоди послідовно), а той відкриває транзистори «1GW» і «5BW», які подають на модуль 13,5 В. Без імпульсів VCC — 0 В, і модуль не відкриває жодного ключа; з імпульсами 1 кГц — 13,48 В. Рідна прошивка перемикає PB6 програмно, а при аварії робить її входом і блокує налаштування до перезапуску. Ніжку 47 (PB10) вона при цьому читає — схоже, перевіряє, що ланцюжок спрацював. Докладно, з фото й вимірами, — у третій частині.
Датчик температури ТЕНа
Датчик на ТЕНі має три сірі дроти: між 1-м і 2-м — 10 кОм, між 2-м і 3-м — 10 кОм. Це два терморезистори зі спільним середнім дротом. На платі дроти приходять на роз'єм X13, контакти 3, 4, 5. Середній, X13.4, іде на землю, отже обидва терморезистори одним кінцем на землі, а другим — кожен на свій аналоговий вхід.
| Контакт датчика | Ніжка МК | Резистор до ніжки | Таблиця прошивки |
|---|---|---|---|
| X13.3 | 34 (PC5) | 473 (47 кОм; тестер на платі — 46 кОм) | 1 |
| X13.4 (середній) | земля: 74 (VSS) | — | — |
| X13.5 | 26 (PA3) | 473 (47 кОм; тестер на платі — 46 кОм) | 2 |
Без датчика вхід показує майже максимум, 4091–4093, тобто десь на платі є резистор до 3,3 В. Його номіналу ми не міряли: таблиці рідної прошивки вже враховують дільник, і наша прошивка показує з ними правильні градуси (третя частина).
Резонатор
Біля ніжок 12 і 13 стоїть джерело тактової частоти.
| Що | Результат |
|---|---|
| маркування | 80.K |
| що це | керамічний резонатор 8 МГц із вбудованими конденсаторами: на платі 6 площадок, а по суті 3 виводи |
| крайні виводи | ніжки 12 (PF0, вхід генератора) і 13 (PF1, вихід генератора) |
| між крайніми | резистор 105 — 1 МОм (10 × 10⁵ Ом); так зазвичай і вмикають генератор |
| середній вивід | за прозвонкою — ніжка 21 (VREF+). У такого резонатора середній вивід зазвичай іде на землю: треба перевірити ще раз проти ніжок 20 (VSSA) і 74 (VSS) |
Наша прошивка працює від цього резонатора на 72 МГц (8 МГц × 9), як і рідна. Керамічний резонатор менш точний, ніж кварц: його частота може відхилятися приблизно на пів відсотка. Послідовному порту й ШІМ інвертора цього досить; для годинника реального часу — ні, але він нам не потрібен.
Роз'єми
| Що | Роз'єм на платі | Контакти | Кольори дротів |
|---|---|---|---|
| насос — три фази | X5_1, через реле JW2SN | — | — |
| датчик температури ТЕНа (3 дроти) | X13 | 3, 4, 5 | усі три сірі |
Роз'єми ТЕНа й мережевого входу, а також контакти фаз U, V, W ми ще не прозвонювали (що ще невідомо).
Вільні ніжки для дисплея й кнопок
Шість виводів таймера TIM8 рідна прошивка налаштовує під другий інвертор, але на нашій платі цього інвертора немає: резистори 1 кОм розпаяні, а місце під модуль порожнє. За резисторами на нашій платі нічого не стоїть, тож, займаючи ці ніжки, ми не відбираємо їх у жодного датчика. Їх ми й узяли під маленький дисплей I²C з чотирма кнопками (третя частина):
| Дисплей | Ніжка мікроконтролера | Де паяти |
|---|---|---|
| SCL | 63 (PC6) | отвір порожнього місця за резистором 1 кОм |
| SDA | 64 (PC7) | так само |
| K1 | 65 (PC8) | так само |
| K2 | 78 (PC10) | так само |
| K3 | 79 (PC11) | так само |
| K4 | 80 (PC12) | так само |
| VCC | 3,3 В | пад 6 роз'єму X20 |
| GND | земля | пад 5 роз'єму X20 |
Резистор 1 кОм у лінії не заважає ні кнопкам, ні дисплею на звичайній швидкості I²C: дисплей відповідає на адресі 0x3C без жодної помилки обміну. Ще одна вільна ніжка — 90 (PB4) на паді 4 роз'єму X20: звертань до неї в коді рідної прошивки ми не знайшли.
⚠ Коли плата живиться від мережі, її земля під напругою мережі, а з нею і дисплей, і кнопки. Тому від мережі дисплей із кнопками працює лише в закритому ізольованому корпусі, і до кнопок ми не торкаємося.
Кожна ніжка: що з нею робить рідна прошивка і що на платі
Що підказав код рідної прошивки
Ще до прозвонки ми знайшли в коді, які ніжки програма перемикає. Пошук статичний, тож це були підказки; ось що з них вийшло:
| Що в прошивці | Ніжки | Що це виявилося |
|---|---|---|
| читає дві ніжки як входи і залежно від них вмикає три виходи | PF9, PF10, PD14 | не реле і не живлення драйверів; найімовірніше, розпізнавання варіанта плати |
| стартовий набір виходів одразу після запуску | PA11, PC9, PD10 — 1; PD8, PD9, PD11, PB15, PF6 — 0 | безпечний стан після ввімкнення |
| покроковий автомат із паузами | PF6, PD3, PD4, PC13 | PC13 — утримання живлення плати; решта — не з'ясовано |
| ніжки то входи, то виходи | PD5, PD6 | найімовірніше, програмний I²C до EEPROM |
| входи компараторів захисту від струму | PB0, PB13, PB11 → TIM1; PA1, PA7, PB14 → TIM8 | шунти — на трійці TIM1; трійка TIM8 до шунтів не веде |
| виходи підсилювачів струму | PA2, PA6, PB1, PB12 | підсилений сигнал шунтів іде на АЦП всередині кристала; на платі ці ніжки висять |
Котра ніжка якому компаратору й підсилювачу належить — за довідником ST, а не з виміру. Це узгоджується з тим, що всі ці ніжки на живій платі стоять в аналоговому режимі.
Режими ніжок на живій платі під рідною прошивкою:
| Режим | Ніжок |
|---|---|
| вихід | 17 |
| аналоговий вхід | 23 |
| альтернативна функція (таймери, порти, SWD) | 21 |
| звичайний вхід або не підключено | 26 |
| живлення й службові (NRST, BOOT0, VBAT) | 13 |
Усі ніжки: рідна прошивка і що на платі
Позначка *: «висить» — за перевіркою підтяжками з від'єднаними датчиками (як ми шукали). «Читає» — знайдено в коді рідної прошивки. Частину ніжок прошивка вибирає під час роботи з таблиць, і такі місця просте читання коду пропускає, тож «не налаштовує» означає лише, що ми не знайшли звертання до ніжки. Ніжки живлення й BOOT0 у таблицю не ввійшли.
| Ніжка | Порт | Рідна прошивка | Що на платі |
|---|---|---|---|
| 1 | PE2 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 2 | PE3 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 3 | PE4 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 4 | PE5 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 5 | PE6 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 7 | PC13 | вихід (зараз 1) | через діод і 473 (47 кОм) до транзистора «1GW 37»: утримання живлення плати від мережі |
| 8 | PC14 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 9 | PC15 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 10 | PF9 | вихід (зараз 0), і прошивка його читає | тримає зовнішня схема (не прозвонювали); найімовірніше, розпізнавання варіанта плати |
| 11 | PF10 | вихід (зараз 0), і прошивка його читає | тримає зовнішня схема (не прозвонювали); найімовірніше, розпізнавання варіанта плати |
| 12 | PF0 | тактовий генератор (зовнішній резонатор) | резонатор 80.K, 8 МГц; між 12 і 13 — 1 МОм |
| 13 | PF1 | тактовий генератор (зовнішній резонатор) | резонатор 80.K, 8 МГц; між 12 і 13 — 1 МОм |
| 14 | NRST | скидання | пад X20.3 через 220 Ом |
| 15 | PC0 | аналоговий вхід ADC12_IN6 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 16 | PC1 | аналоговий вхід ADC12_IN7 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 17 | PC2 | читає як вхід | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 18 | PC3 | аналоговий вхід ADC12_IN9 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 19 | PF2 | аналоговий вхід ADC12_IN10 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 23 | PA0 | вихід (зараз 1) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 24 | PA1 | аналоговий вхід ADC1_IN2; вхід OPAMP1 і COMP1 (захист TIM8) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали); до шунтів не веде |
| 25 | PA2 | аналоговий вхід ADC1_IN3; вихід OPAMP1 → АЦП | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 26 | PA3 | аналоговий вхід ADC1_IN4 | датчик температури ТЕНа, X13.5 через 47 кОм; таблиця 2 |
| 27 | PF4 | аналоговий вхід ADC1_IN5 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 29 | PA4 | аналоговий вхід ADC2_IN1; також вихід ЦАП1 канал 1 | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 30 | PA5 | аналоговий вхід ADC2_IN2; також вихід ЦАП1 канал 2 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 31 | PA6 | аналоговий вхід ADC2_IN3; вихід OPAMP2 → АЦП | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 32 | PA7 | аналоговий вхід ADC2_IN4; вхід OPAMP2 і COMP2 (захист TIM8) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали); до шунтів не веде |
| 33 | PC4 | аналоговий вхід ADC2_IN5 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 34 | PC5 | аналоговий вхід ADC2_IN11 | датчик температури ТЕНа, X13.3 через 47 кОм; таблиця 1 |
| 35 | PB0 | аналоговий вхід ADC3_IN12; вхід OPAMP3 і COMP4 (захист TIM1) | шунт фази U (C1, вивід 19 NU) через 18B; 01C до 3,3 В; струм U — через OPAMP3 на АЦП |
| 36 | PB1 | аналоговий вхід ADC3_IN1; вихід OPAMP3 → АЦП | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 37 | PB2 | аналоговий вхід ADC2_IN12 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 38 | PE7 | аналоговий вхід ADC3_IN13 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 39 | PE8 | вивід блока: TIM1_CH1N | через 1 кОм до виводу 5 IN(UL) силового модуля |
| 40 | PE9 | вивід блока: TIM1_CH1 | через 1 кОм до виводу 4 IN(UH) силового модуля |
| 41 | PE10 | вивід блока: TIM1_CH2N | через 1 кОм до виводу 10 IN(VL) силового модуля |
| 42 | PE11 | вивід блока: TIM1_CH2 | через 1 кОм до виводу 9 IN(VH) силового модуля |
| 43 | PE12 | вивід блока: TIM1_CH3N | через 1 кОм до виводу 15 IN(WL) силового модуля |
| 44 | PE13 | вивід блока: TIM1_CH3 | через 1 кОм до виводу 14 IN(WH) силового модуля |
| 45 | PE14 | читає як вхід | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 46 | PE15 | аналоговий вхід ADC4_IN2 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 47 | PB10 | читає як вхід | висить*; схоже, зворотний зв'язок живлення драйверів модуля (не прозвонювали) |
| 48 | PB11 | вхід COMP6 (захист TIM1); каналу АЦП немає | шунт фази W (C3, вивід 22 NW) через 18B; 01C до 3,3 В |
| 51 | PB12 | аналоговий вхід ADC4_IN3; вихід OPAMP4 → АЦП | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 52 | PB13 | аналоговий вхід ADC3_IN5; вхід OPAMP4 і COMP5 (захист TIM1) | шунт фази V (C2, вивід 20 NV) через 18B; 01C до 3,3 В; струм V — через OPAMP4 на АЦП |
| 53 | PB14 | аналоговий вхід ADC4_IN4; вхід COMP3 (захист TIM8) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали); до шунтів не веде |
| 54 | PB15 | вихід (зараз 0), і прошивка його читає | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 55 | PD8 | вихід (зараз 0) | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 56 | PD9 | вихід (зараз 0) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 57 | PD10 | вихід (зараз 1) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 58 | PD11 | вихід (зараз 0) | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 59 | PD12 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 60 | PD13 | вивід блока: TIM4_CH2 | через 472 (4,7 кОм) до транзистора реле JW2SN (перемикання насосів); на вході транзистора 0,756 В при «1» |
| 61 | PD14 | вихід (зараз 0), і прошивка його читає | тримає зовнішня схема (не прозвонювали); найімовірніше, розпізнавання варіанта плати |
| 62 | PD15 | вивід блока: TIM4_CH4 | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 63 | PC6 | вивід блока: TIM8_CH1 | через 1 кОм до порожнього місця другого силового модуля — дисплей: SCL |
| 64 | PC7 | вивід блока: TIM8_CH2 | через 1 кОм до порожнього місця другого силового модуля — дисплей: SDA |
| 65 | PC8 | вивід блока: TIM8_CH3 | через 1 кОм до порожнього місця другого силового модуля — кнопка K1 |
| 66 | PC9 | вихід (зараз 1) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 67 | PA8 | читає як вхід | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 68 | PA9 | вивід блока: TIM2_CH3 | через 472 (4,7 кОм) до транзистора правого реле ТЕНа (точка 6 на фото ключів); 0,71 В при «1» |
| 69 | PA10 | вивід блока: TIM2_CH4 | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 70 | PA11 | вихід (зараз 1) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 71 | PA12 | читає як вхід з активним нулем | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 72 | PA13 | вивід блока: SWDIO | пад X20.2 |
| 73 | PF6 | вихід (зараз 1), і прошивка його читає; далі перемикає автомат прошивки | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 76 | PA14 | вивід блока: SWCLK | пад X20.1 |
| 77 | PA15 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 78 | PC10 | вивід блока: TIM8_CH1N | через 1 кОм до порожнього місця другого силового модуля — кнопка K2 |
| 79 | PC11 | вивід блока: TIM8_CH2N | через 1 кОм до порожнього місця другого силового модуля — кнопка K3 |
| 80 | PC12 | вивід блока: TIM8_CH3N | через 1 кОм до порожнього місця другого силового модуля — кнопка K4 |
| 81 | PD0 | вихід (зараз 0), і прошивка його читає | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 82 | PD1 | читає як вхід | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 83 | PD2 | читає як вхід | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 84 | PD3 | вихід (зараз 1) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 85 | PD4 | вихід (зараз 1) | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 86 | PD5 | читає як вхід; то вхід, то вихід | тримає зовнішня схема (не прозвонювали); найімовірніше, програмний I²C до EEPROM |
| 87 | PD6 | то вхід, то вихід | тримає зовнішня схема (не прозвонювали); найімовірніше, програмний I²C до EEPROM |
| 88 | PD7 | вихід (зараз 1) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 89 | PB3 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 90 | PB4 | не налаштовує | пад X20.4; вільна |
| 91 | PB5 | вивід блока: TIM3_CH2 | через 472 (4,7 кОм) до транзистора лівого реле ТЕНа (точка 1 на фото ключів); 0,70 В при «1» |
| 92 | PB6 | перемикає програмно (імпульси) | через 472 (4,7 кОм) до насоса заряду «A7W», що вмикає VCC драйверів модуля |
| 93 | PB7 | переривання EXTI7 | висить: на платі нічого не тримає рівень* |
| 95 | PB8 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 96 | PB9 | не налаштовує | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 97 | PE0 | вивід блока: USART1_TX (D-Bus) | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
| 98 | PE1 | вивід блока: USART1_RX (D-Bus); переривання EXTI1 | тримає зовнішня схема (не прозвонювали) |
Що ще невідомо
Для своєї прошивки, яка вже клацає реле, показує градуси й крутить насос, цього вистачило. Невідомим лишилося:
- роз'єми: на які контакти виходять фази U, V, W силового модуля і куди приходять ТЕН і мережа;
- дільник напруги шини: від «+» великого конденсатора мав би йти ланцюжок резисторів великого опору до аналогового входу; ні номіналів, ні ніжки ми ще не знайшли, а рідна прошивка ділить на цю напругу у векторному керуванні;
- SEN013DG (мікросхема, що відключає резистори виміру мережевої напруги в черговому режимі; див. першу частину): до якої ніжки йде її вхід керування;
- температура модуля: до якої ніжки йде вивід 16 (Vts) FSB50550AB;
- D-Bus: до якого роз'єму йдуть ніжки 97 і 98 і які деталі на шляху; напруга VBUS;
- детектор переходу мережі через нуль: чи він є і на якій ніжці;
- ключ 12 В: чи подається +12 В на котушки реле напряму, чи через ще один ключ (кандидати — PF6, PD3, PD4); опір котушок;
- ніжка 47 (PB10) і два інші виводи транзистора «1GW 37» за ніжкою 7 — куди ведуть;
- середній вивід резонатора — ще раз проти землі;
- резистор до 3,3 В на входах датчиків температури;
- ніжки 67, 71, 82, 83, 93, які рідна прошивка читає, — на які роз'єми.
Яка нам із цього користь
Що ми дізналися і що з цього взяли:
- З першої частини: захисту читання немає, копія збережена → плату завжди можна повернути до заводського стану (перша частина) — тож можна сміливо пробувати своє.
- Самоперевірка CRC → правити рідну прошивку не можна, а вона без датчиків посудомийки не крутитиме насос — тому наш шлях своя прошивка (третя частина).
- Ніжки ШІМ, частота, мертвий час, захист компараторами → наша прошивка налаштовує TIM1, мертвий час 2 мкс і апаратний захист від струму так само (третя частина).
- PC13 тримає живлення, імпульси PB6 дають VCC модуля → без цього плата від мережі гасне, а модуль не відкриває ключів; повторили в себе (утримання живлення, VCC).
- Набір двигуна для нашого насоса й реле JW2SN → швидкості 1500…5000 об/хв, три пари полюсів; JW2SN не вмикаємо (етап 4).
- Правила ТЕНа й керування реле → поріг струму «вода тече», межі датчиків, порядок реле й утримання на 70 % — як у рідній (ТЕН, реле).
- Таблиці NTC → градуси без власного градуювання (етап 2).
- Векторне керування насосом → параметри двигуна й порядок пуску — для наступного кроку нашої прошивки (параметри).
- Вільні виводи TIM8 → дисплей і кнопки, щоб бачити стан прошивки без комп'ютера (дисплей).
- D-Bus: 9600 8N1 → у майбутньому — зв'язок плати з нашим контролером.
Що далі
Карти вистачило, щоб написати свою прошивку: вона вже клацає реле, показує градуси й крутить насос від мережі. Далі — у третій частині: пуск насоса з водою, перенесення векторного керування з рідної прошивки, нагрів. Карту доповнюватимемо пунктами з «Що ще невідомо» в міру того, як вони знадобляться: першим — дільник напруги шини для векторного керування.
Для тих, хто повторює
Перед прозвонкою
- Плата від'єднана від мережі щонайменше 10 хвилин, ST-Link теж від'єднаний.
- Тестером у режимі постійної напруги перевірити великий конденсатор: має бути менше 5 В. Більше — розрядити резистором 2–10 кОм на 5 Вт і перевірити знову.
- Режими тестера — прозвонка (пищалка) і опір на 2 кОм та 20 кОм. Багато сигналів іде через резистор від 100 Ом до 10 кОм: тоді пищалка мовчить, а тестер показує номінал. Записуємо число. На платі опір може бути меншим за номінал через паралельні кола, тож міряємо в обох полярностях щупів.
- Ніжки мікроконтролера тонкі, крок 0,5 мм. На щуп — швейна голка, примотана ізоляційною стрічкою. Торкатися «коліна» ніжки або контактної площадки резистора поруч.
- Якщо жоден кінець резистора не дзвонить на мікроконтролер напряму, доріжка йде крізь перехідний отвір на другий бік плати: тоді прозвонювати від цього отвору.
Читання регістрів живої плати
Плата живиться лише від ST-Link, рідна прошивка працює, а ми читаємо регістри «гаряче» (mode=HOTPLUG), не зупиняючи її. Кожна команда лише читає; вивід — шістнадцяткові слова. Нижче — RCC, один порт (GPIOE), TIM1, TIM8 і USART1; решту портів читали так само з кроком 0x400:
STM32_Programmer_CLI -c port=SWD mode=HOTPLUG freq=100 -r32 0x40021000 0x20
STM32_Programmer_CLI -c port=SWD mode=HOTPLUG freq=100 -r32 0x48001000 0x28
STM32_Programmer_CLI -c port=SWD mode=HOTPLUG freq=100 -r32 0x40012C00 0x50
STM32_Programmer_CLI -c port=SWD mode=HOTPLUG freq=100 -r32 0x40013400 0x50
STM32_Programmer_CLI -c port=SWD mode=HOTPLUG freq=100 -r32 0x40013800 0x14
| Адреса | Що там |
|---|---|
0x40021000 | RCC — тактування |
0x48000000…0x48001400 | GPIOA…GPIOF — режим кожного виводу (крок 0x400) |
0x40012C00, 0x40013400 | таймери TIM1 і TIM8 — ШІМ інверторів |
0x40013800 | USART1 — лише регістри налаштувань, до 0x10 включно |
0x4001001C…0x40010044 | компаратори й операційні підсилювачі |
0x40007400 | ЦАП |
Що ще можна прочитати тим самим способом, якщо треба закрити питання без тестера:
| Що читаємо | Адреса | Що дізнаємося |
|---|---|---|
| АЦП 1–4 | 0x50000000, …0100, …0400, …0500 | які канали міряє програма і в якому порядку |
| SYSCFG, EXTI | 0x40010000, 0x40010400 | з якої ніжки переривання і на який фронт |
| таймери TIM2, TIM3, TIM4 | 0x40000000, …0400, …0800 | захоплення імпульсів чи ШІМ, частоти |
| DMA1, DMA2 | 0x40020000, 0x40020400 | куди в пам'ять кладуться виміри |
STM32_Programmer_CLI -c port=SWD mode=HOTPLUG freq=100 -r32 0x50000000 0x40
STM32_Programmer_CLI -c port=SWD mode=HOTPLUG freq=100 -r32 0x40010000 0x1C
STM32_Programmer_CLI -c port=SWD mode=HOTPLUG freq=100 -r32 0x40000000 0x34
⚠ Регістри даних послідовних портів (у USART1 — з 0x24), АЦП і регістри захоплення таймерів свідомо не читаємо: саме читання скидає в них прапорці, і програма на платі могла б загубити байт чи вимір.
Журнал змін статті
- 2026-11-18 — серію перебудовано з п'яти частин у три. Сюди зведено колишні третю (що вміє прошивка: вузли кристала, інвертори, NTC, D-Bus, входи) і четверту (карта плати й прозвонка) частини; будова прошивки перейшла в першу частину. Нова картинка «карта плати»; одна зведена таблиця знайдених точок замість семи таблиць кроків; таблиця всіх ніжок оновлена (92 PB6 — імпульси VCC модуля, 47 PB10 — зворотний зв'язок, 7 PC13, NRST 14, SWD, дисплей і кнопки, шунти, реле, датчики); векторне керування насосом у рідній прошивці — коротко; «Яка користь» і «Що далі» — під своєю прошивкою; порожні таблиці «ще не виміряно» замінено списком «Що ще невідомо»; реле без мережі перевіряємо за входом транзистора від ST-Link, а не блоком 12 В; підготовку до прозвонки й читання регістрів винесено в додаток.
- 2026-11-16 — виправлено: у ніжки 48 (PB11) немає каналу АЦП, лише вхід компаратора й підсилювача; раніше в таблиці помилково стояло «ADC12_IN14». Ніжка 7 (PC13) — утримання живлення плати від мережі.
- 2026-11-15 — розділ «Кожна ніжка»: усі 87 ніжок за регістрами, кодом рідної прошивки, перевіркою підтяжками й прозвонкою; входи, які прошивка читає (67, 71, 47, 82, 83, 93 — переривання); виводи TIM8 (63–65, 78–80) ведуть до порожнього місця другого модуля — під дисплей і кнопки; фото з позначками; у «Другому читанні регістрів» — переривання й таймери.
- 2026-11-15 — TIM1 керує FSB50550AB, виводи TIM8 ведуть до порожнього місця другого модуля; таймери TIM2–TIM4 — реле; розділ «Які входи читає прошивка» (пряме читання, вхід з активним нулем, переривання EXTI7 і EXTI1).
- 2026-11-12 — розділи про безпеку роботи від мережі й порядок запуску перенесено в частину про свою прошивку.
- 2026-11-12 — лампу розжарювання послідовно не використовуємо.
- 2026-11-12 — розділ «Земля плати і мережа»: що станеться з USB, як перевірити тестером без мережі, як працюємо без USB-ізолятора.
- 2026-11-12 — два насоси: наш 9001.230.206 (BSH 12019637) і зливний C00297919 (54 В, 55 Гц, 50 Вт); реле JW2SN вимкнене — під'єднаний наш. Новий порядок запуску: від самої плати, без окремих блоків живлення.
- 2026-11-12 — реле: ТЕН — ніжки 91 (PB5) і 68 (PA9), JW2SN — 60 (PD13), усі через 4,7 кОм і в режимі таймера (імовірно, ШІМ котушок).
- 2026-11-12 — усе знайдене прозвонкою підписано на схемі ніжок (✓) і на фото контролера й модуля (зеленим, ✓); шунти фаз — на ніжках 35, 52, 48 через 1,5 кОм (18B): захист теж від TIM1.
- 2026-11-12 — входи силового модуля йдуть до ніжок 39–44 через 1 кОм: модулем керує TIM1.
- 2026-11-12 — джерело тактової частоти: резонатор
80.K(найімовірніше 8 МГц) на ніжках 12 і 13, між ними 1 МОм; середній вивід — уточнюється. - 2026-11-12 — на фото модуля підписано всі виводи за даташитом; до мікроконтролера йдуть 4, 5, 9, 10, 14, 15 і 16.
- 2026-11-12 — фото з точками для щупа біля ключів реле й силового модуля (повернуті так само, як контролер); даташит FSB50550AB файлом.
- 2026-11-12 — датчик температури ТЕНа (три сірі дроти): X13.3 → 47 кОм → ніжка 34 (PC5), X13.5 → 47 кОм → ніжка 26 (PA3), середній X13.4 — земля.
- 2026-11-12 — фото мікроконтролера з номерами всіх ніжок; перші виміри: два реле ALZ51B12T вмикають ТЕН, JW2SN перемикає виходи силового модуля між насосом із ТЕНом і зливним насосом (роз'єм X5_1), датчик температури — роз'єм X13, контакти 3–5, від X13.3 — резистор 47 кОм.
- 2026-11-12 — розділ «Що виміряти першим»: мінімум для першої прошивки (реле й температура, без двигуна) і як живити плату без мережі.
- 2026-11-11 — перша чернетка карти плати: мета й межі, що відомо з живої плати й з прошивки, схема ніжок, порядок прозвонки з порожніми таблицями результатів, друге читання регістрів.
- 2026-11-10 — перша чернетка розбору прошивки: будова прошивки, завантажувач, блоки кристала з живої плати, два інвертори, таблиці NTC, самоперевірка, D-Bus, користь і план.